Адаптація дитини
Отже, відбувається адаптація, і що це таке?
Адаптація — це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі.
І тому кожна дитина звикає до дошкільного закладу по-своєму.Діти 2—3-х років відчувають страх перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування. Саме ці страхи і є однією з причин важкої адаптації дитини в групі. Відповідно дитина отримує стрес, і це призводить до того, що вона стає збудливою, плаксивою, частіше хворіє, позаяк це негативно впливає на захисні сили дитячого організму.
Якщо протягом року дитина не адаптувалася до дошкільного закладу, то це є сигналом для батьків. Отже, потрібно звернутися до фахівців.
Гірше від усіх почуваються в дошкільному навчальному закладі діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дошкільного закладу.
і
На розвиток і виховання дитини неабияк впливає моральний мікроклімат у родині,ставлення батьків одне до одного. Обдаровані діти взагалі дуже гостро відчувають почуття та настрої інших людей,а надто своїх рідних, і першими помічають негаразди вдома. При цьому буває досить складно зрозуміти,як дитина ставиться до того чи іншого прояву негативних стосунків між дорослими,адже настрій у дошкільнят швидкоплинний.
Якщо дитина зростає в сім'ї,де панують злагода,любов та взаєморозуміння,вона демонструє високий рівень допитливості,кмітливості. Коли ж родинна атмосфера напружена, у дитини знижуються пізнавальні інтереси,переважає пригнічений настрій, і це негативно позначається на її загальному розвиткові та розвиткові здібностей.
- Налагодити тісний позитивний зв’язок з батьками дитини, яка буде відвідувати групу.
- Ознайомити батьків з режимом дня у дошкільному закладі та рекомендувати дотримуватися його вдома.
- Встановити позитивний, доброзичливий настрій у групі та у відношеннях до дітей.
- Зустрічати дітей посмішкою та лагідними словами у роздягальні, швиденько переключати увагу дитини від тяжкого розлучення з батьками (можна використовувати ляльки-рукавички з лялькового театру).
- Заспокоїти дитину після прощання з батьками, привернути увагу до іграшок, предметів кімнати, показати де малюк буде їсти, відпочивати, грати та т.і.
- Називати дитину за ім’ям так, як її зазвичай звуть вдома.
- Не вводити у перші дні перебування дитини у групі жорсткі обмеження, правила, дитини потрібен час, щоб їх зрозуміти та звикнути.
- Не дорікайте і не лайте дитину, якщо в неї щось не виходить, не акцентуйте уваги інших дітей.
- Відносьтеся до дитини так, як до своєї власної, так як би ви хотіли, щоб поводилися з вашою.
- Пам’ятайте, від першого враження дитини залежить і її ставлення до Вас і до закладу в цілому!
2. Створити спокійний безконфліктний клімат для нього в родині.
3. Щадити його ослаблену нервову систему.
4. Не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему.
5. Якомога раніше повідомити медсестрі й вихователеві про особистісні особливості дитини.
б. Не кутати дитини, а одягати його так, як необхідно відповідно до температури.
7. Створювати у вихідні дні будинку для нього режим такої ж, як і в дитячому саду.
8. Не реагувати на витівки дитини й не карати його за капризи.
9. При виявленій зміні у звичайному поводженні дитини якомога раніше звернутися до лікаря.
10. При вираженні невротичної реакції залишити маля на кілька днів вдома й виконувати приписання лікаря.
2. "Карати" дитини садком і пізно забирати її додому.
З. Заважати її контактам з дітьми в групі.
4. Увесь час кутати дитини, одягати не по сезоні.
5. Конфліктувати із нею вдома.
б. Карати за капризи.
7. У вихідні дні різко міняти режим дня дитини.
8. Увесь час обговорювати в її присутності проблеми, пов'язані з дитячим садком.
9. Не звертати увагу на відхилення у звичайному поводженні дитини.
10. Не виконувати всі приписання лікаря.