Поради батькам.

Гепатит А — вірусне захворювання печінки, яке часто називають хворобою брудних рук. Ця інфекція також відома як «хвороба Боткіна». Збудник потрапляє в організм людини через заражену їжу, воду та при тісному фізичному контакті з інфікованою людиною.
Найбільш уразливі до гепатиту А – діти. Однак захворіти може кожен.
Одужання іноді триває кілька місяців. Крім ураження печінки, в окремих випадках гепатит А може спричиняти ураження нирок, підшлункової залози, перебігати з болями в суглобах та навіть призвести до смерті.
Наразі не існує спеціального лікування проти вірусного гепатиту А. Найкращий спосіб запобігти хворобі – зробити щеплення.

Щеплення від гепатиту А рекомендовані дітям і дорослим, особливо тим, хто планує відвідати країни Африки, Азії та Південної Америки.
Вакцинація проводиться від 1 року 2 дозами з інтервалом 6 місяців.
Якщо невакцинована людина мала сексуальний або близький побутовий контакт із хворим на гепатит А, їй рекомендоване екстрене щеплення протягом 2 тижнів від моменту контакту.
Також не забувайте дотримуватися простих правил гігієни:
- частіше мийте руки з милом, зокрема перед приготуванням та вживанням їжі;
- пийте тільки кип'ячену або бутильовану воду;
- ретельно мийте овочі та фрукти;
- стежте за чистотою рук дитини, іграшок, предметів побуту.

Вірусні гепатити

 Пам'ятка про кір  

Особиста гігієна – запорука здоров’я

Загалом, гігієна відноситься до ряду практик, які зберігають і захищають здоров’я від хвороб. А особиста гігієна, навпаки, стосується підтримання чистоти тіла.

Навчання дітей правилам особистої гігієни є одним з першочергових завдань усіх батьків. Ці навички має набути кожна дитина шляхом систематичного виховання з боку батьків.

Одним з найважливіших аспектів особистої гігієни є догляд за своїм тілом. Гігієна тіла означає підтримувати кожну частину свого тіла в чистоті, щоб залишатися здоровим.

Привчайте дітей мити руки водою з милом перш ніж торкатися їжі; щоразу мити руки після відвідування туалету,поїздки в громадському транспорті, контакту з тваринами. Рушник має бути індивідуальним для кожної дитини.

Використання дезінфікуючого засобу для рук – ще одна корисна звичка, якій ви повинні навчити своїх дітей. У випадках, коли вода занадто холодна для використання, за відсутності доступу до мила чи води, дезінфікуючий засіб для рук може бути дуже зручним, особливо взимку.

Окрема розмова про гігієну шкіри обличчя. Жирну шкіру не слід мити гарячою водою. Це ж стосується і жирного волосся. Гаряча вода, як правило, має властивість стимулювати вироблення шкірного сала. Тим, у кого суха шкіра слід оберігати її від впливу та холоду, і спеки. Важливо зволожувати суху шкіру, тому що в’яне вона швидше.

Гігієна ротової порожнини – це ще одна життєво важлива гігієнічна дія. Якщо не доглядати належним чином, може спричинити неприємний запах з рота, карієс та інші захворювання ротової порожнини. Дитину необхідно привчити чистити зуби вранці і ввечері, навчіть її також користуватися зубною ниткою. Важливо полоскати рот, тому нагадуйте своїм дітям робити це після їжі.

Гігієна волоссямає таке ж велике значення. Неохайне волосся та неправильний догляд за ним можуть призвести до таких проблем, як воші, лупа та інші інфекції шкіри голови. Привчайте дітей мити голову принаймні двічі на тиждень, не ділитися з іншими особистими предметами, такими як гребінці, подушки та головні убори.

Не менш важливо стежити за чистотою нігтів на руках і ногах. Підстригати нігті рекомендується не менше, ніж один раз на 2 тижні. Зверніть увагу дитини на те, що не можна гризти нігті, оскільки під нігтями може накопичуватися багато мікробів і бруду.

Дуже важливо прищепити дитині навичку мити ноги кожного разу, коли діти повертаються зі школи або після гри. Ноги обов’язково потрібно утримувати в чистоті, теплі і сухості – це захистить від простудних і грибкових захворювань. Наголосіть, що необхідно підтримувати чистоту взуття, не можна надягати або міряти чуже взуття.

Дотримуючись правил особистої гігієни, людина захищає себе від негативного впливу зовнішніх подразників.

КІР: ШВИДКИЙ  І НЕБЕЗПЕЧНИЙ

Як захистити себе і дитину

https://lshmd.city.kharkov.ua/wp-content/uploads/lystivka_kir_2023_04_19.pdf

КІР листівка

https://13detpol.city.kharkov.ua/wp-content/uploads/materialy-vooz.pdf

СПАЛАХ КОРУ В УКРАЇНІ: ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ

Це буде корисно ,особливо під час війни!

Фізична безпека дітей під час війни. Правила поведінки в евакуації, на окупованих територіях і в зоні бойових дій (на офіційному сайті Освітнього омбудсмена України)  https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravyla-povedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykh-diy/2022/03/19/

Довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни»  https://dovidka.info/ 

( Центр стратегічних комунікацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Міністерство оборони України, Апарат Головнокомандувача Збройних сил України та громадські організації)

 Корисні посилання:

Тематичний мультик «Безпечні канікули» 

youtu.be/A4PrtPUf22o

Тематичний мультик «Лісовий скарб»

 youtu.be/V5JZWI8TrEY

Загадки для дорослих та дітей, щоб всі знали правила мінної безпеки

https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/5183547368376419

https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/5177563545641468

Відеоролик «Важливо як ніколи»

 https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/5242873259110496

Поради «Навчаємо дітей розпізнавати вибухонебезпечні предмети!» 

https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/5248998128498009

https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/5237064643024691

Матеріал «Чим небезпечні протипіхотні міни?»

 https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/5223662277698261

Матеріал «Як себе поводити поруч із вибухонебезпечними предметами?» 

https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/5207953719269117

Матеріал «Вибухонебезпечні предмети»

 https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/5199402923457530

Профілактика травматизму  серед дітей дошкільного віку

І.ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

1. Не залишайте дітей з увімкненими електроприладами (праска, телевізор, настільна лампа, електрообігрівач, магнітофон, комп'ютер тощо).
2.Не дозволяти дітям вмикати та вимикати електроприлади.
3.На розетки поставити заглушки.
4.Не вмикати в одну розетку більше, ніж два електроприлади.
5.Не прикрашати новорічну ялинку одночасно електрогірляндами і "дощиком" з фольги: це може призвести до короткого замикання і пожежі.

II. Безпека користування газовими приладами

1. Не залишати дітей наодинці з увімкненими газовими приладами.
2. Не дозволяти дітям доторкатись до газових приладів, вмикати та вимикати їх.
3. Не обігрівати приміщення за допомогою полум'я газової плити: це може призвести до отруєння продуктами згоряння. Найбільш чутливими до отрут є діти.

III. Пожежна безпека

1. Джерела вогню (сірники, запальнички тощо) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
2. Легкозаймисті речовини (спирт, спиртовмісні рідини, лаки, фарби, розчинники, бензин, олію та ін.) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
3. Підчас відпочинку на природі не потрібно розпалювати багаття і дозволяти робити це дітям.
4.Не дозволяти дітям користуватись відкритим вогнем.
5. В разі потреби спалювання сміття робити це у період відсутності дітей.
6. Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки.

IV. Безпека в побуті

Загальні вимоги

1. Навчити дитину безпечним іграм. Не дозволяти проводити ігри, пов'язані із схованками в шафах га інших предметах що закриваються, за занавісками та з пересуванням в темряві.
2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі повинні знаходитись на висоті піднятої руки, щоб виключити потребу діставати щось з стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.
3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.
4 Гострі, ріжучі, колючі і крихкі предмети повинні знаходитись в недоступному для дітей місці
5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Ліки повинні зберігатися в закритій під ключ шафі.
6. Іграшки не повинні бути небезпечними для дитини (лазерні іграшки, кулькові та водні пістолети) Якщо іграшка розбирається, то складові й частини за розмірами повинні бути такими, що не вміщаються в рот. ніс, вухо. Перевірте іграшки на можливість розбивання (уламки можуть поранити дитину).
7. З сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.

Безпека на кухні

1. Столові прибори для дитини повинні бути такими, що не б'ються.
2. Обідній стіл та стілець повинні бути підібрані у відповідності з ростом дитини.
З Над обіднім столом не повинні висіти по ти ці або окремі предмети кухонного обладнання.
4. Всі спеції, як сипучі так і рідкі, повинні зберігатись в недоступному для дитини місці.
5. Якщо виникла потреба користуватися виделкою чи ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.
6. Краї тарілок, чашок та склянок не повинні мати тріщин та щербинок.
7. На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.
8. Гарячу їжу потрібно розливати лише на столі, а не переносити тарілки з нею з плити до столу.
9. В присутності дитини бажано користуватися горілками газової плити другого ряду.
10. Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватись змоченим рушником.
11. Двері кухні з боку коридору повинні закриватись на гачок, розміщений у третій частині зверху.

Безпека у ванній кімнаті

1. Для дитини необхідно мати дитячі миючі засоби. Миючі засоби, якими користуються дорослі, є шкідливими для дитини і повинні зберігатись в недоступному для неї місці.
2. Підлогу потрібно покривати не слизьким килимком.
3. Двері ванної кімнати повинні закриватись на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.
4. Не можна залишати дітей наодинці під час купання.

Безпека на балконі

1. Не можна залишати дітей на балконі.
2. Не можна дозволяти дітям проводити рухливі ігри на балконі.
3. На балконі потрібно закрити щілини, через які можуть випадати дитячі іграшки.
4. В присутності дітей не можна нахилятись з балкона.
5. Балкон повинен закриватись з кімнати на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.

Попередження травматизму під час відпочинку

1. Не залишайте дітей без нагляду. 
2. Перевірте обладнання дитячого майданчика на предмет виявлення травмуючих чинників. Особливо уважно обстежте пісок: в ньому можуть бути скло та гострі металеві предмети.
3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів, каналізаційних люків, ям, електрощитів, недобудованих об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

V. Безпека дорожнього руху

1. Виконуйте правила дорожнього руху.
2. Проаналізуйте місце проживання на предмет оцінки інтенсивності дорожнього руху.
3. Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу при повній відсутності руху автотранспорту чи велосипедистів.

Шановні батьки!

Будьте прикладом для дітей у виконанні правил безпечної поведінки. Аналіз причин травмування дітей показує, що переважна більшість нещасних випадків була спровокована недбалістю дорослих. Враховуйте психологічні особливості дітей дошкільного віку: їхню цікавість, непосидючість, відсутність життєвого досвіду.

Діти погано сприймають заборони. Тому необхідно обґрунтовувати " не можна '' в доступній для дитини формі.

Коли дитина одна вдома

Особливості сучасного життя такі, що багатьом дітям досить рано доводиться залишатися вдома одним. А це далеко не завжди так просто зробити. Іноді дитина боїться залишатися вдома, а іноді і мама боїться не менше, а то й більше самого малюка. І дійсно - якщо дитина одна вдома, правила поведінки повинні бути позначені дуже строго. Адже безпека понад усе.

Багато батьків дуже бурхливо сперечаються, з якого віку дитину можна залишати вдома одного. Однозначно відповісти на це питання практично неможливо. Хто-то без будь - яких проблем залишає надовго одного дворічного малюка, а хтось і восьмирічної дитини не може залишити без нагляду навіть на хвилину.

Дитячі психологи говорять про те, що найбільш оптимальний вік, в якому дитину вже можна починати залишати одного будинку - це п'ять років. Приблизно в цьому віці діти вже чудово розуміють, що таке «не можна» і усвідомлюють, чому не можна робити те чи інше. Крім того, саме в цьому віці дитина стає здатним цілком і повністю усвідомлювати все те, що ви пояснюєте, виконувати всі ваші вказівки, користуватися телефоном.

Однак самою собою зрозуміло, що п'ятирічний вік - це приблизний орієнтир. Дуже багато залежить від індивідуальних особливостей кожної конкретної дитини - характеру, навичок, його темпераменту. Дбайливі і уважні батьки зможуть визначити це саме час. Однак, зрозуміло, не варто залишати одного будинку дитини віком до п'яти років, яким би самостійним він не здавався - враження може виявитися оманливим, а дитина - розгубитися в будь - якої позаштатної ситуації.

Психологи пропонують батькам своєрідний психологічний тест, який допоможе визначити ступінь готовності дитини залишатися одному будинку. Кожен позитивний відповідь - плюс десять відсотків на користь самостійності дитини:

1. Может дитина грати самостійно довше, ніж дві години поспіль, не відволікаючись?

2. Ваш дитина вже не боїться закритих просторів і темних приміщень?

3. Дитина розуміє значення слова «не можна» і ті наслідки, які можуть бути.

4. Ваш дитина вміє впевнено користуватися телефоном і знає, як зателефонувати вам?

5. Дитина вже має свої обов'язки та сумлінно їх виконує?

6. Дитина дотримується певного розпорядку дня самостійно?

7. Дитина знає, коли і як треба викликати пожежників, швидку і міліцію?

8. Дитина може звернутися за допомогою до сусідів?

9. Дитина розуміє, для чого йому доводиться іноді залишатися вдома одному?

10. Дитина сам виявляє бажання, або, принаймні, не протестує проти цього?

Як підготувати дитину?

Отже, на ваш погляд, дитина готовий до того, щоб залишитися вдома одному? Однак не варто робити це спонтанно, не підготувавши дитини до цього заздалегідь. І будьте готові до того, що ця підготовка займе досить велику кількість часу. Однак не варто засмучуватися - пам'ятайте про те, що подібна масштабна підготовка буде тільки перший час, а коли дитина звикне залишатися один вдома, це перетвориться в щось само собою зрозуміле.

Перше і найголовніше, про що повинні подбати батьки - це повна безпека дитини. На жаль, багато батьків дуже сильно довіряють своїй дитині, помилково вважаючи, що він достатньо дорослий, щоб усвідомлювати всю ту небезпеку, яка може загрожувати йому, і не чіпати ті речі, які можуть бути небезпечними - ножі, ножиці, сірники тощо.

Звичайно ж, батьки обов'язково повинні пояснювати дитині, чим небезпечний той чи інший предмет. Покажіть малюкові, що ніж, ножиці або голку можуть заподіяти біль - злегка укол малюка, щоб він відчув це на собі. Покажіть, що газ, сірники та запальнички можуть призвести до пожежі та опіків, розкажіть, що ліки та побутова хімія може призвести до сильного отруєння і хвороби.

Більш того, можна знайти в інтернеті відповідні відеоролики, які стануть яскравою ілюстрацією до ваших розповідей про небезпеку. Хоча, зрозуміло, варто ретельно підбирати ці відеоролики - не варто травмувати психіку дитини надмірно кривавими кадрами. Обов'язково переконайтеся в тому, що дитина добре зрозумів вас - нехай він все це промовить вголос, і бажано не один і не два рази. І згодом регулярно повторюйте це зі своїм малюком.

Але і це ще не все. Ви витратили час і сили, переконалися в тому, що ваша дитина дуже добре засвоїв, що ні в якому разі не наближатися до небезпечних предметів? Він знає, чим це все може обернутися? Чудово, ви все зробили правильно! А тепер ... зберіть всі предмети, які можуть представляти для дитини хоча б найменшу небезпеку, і надійно сховайте їх. Як кажуть, береженого бог береже - не варто спокушати дитини, яким би самостійним і грамотним він не був.

Більше того - обов'язково подумайте і складіть список того, що може становити небезпеку для дитини. Електрочайник - начебто звичайний побутовий предмет. Проте в тому випадку, якщо дитина захоче попити чаю у вашу відсутність, і не втримає чайник в руках, опіки можуть бути небезпечними. Тому забирайте чайник подалі і придбайте термос, у якому ви зможете залишити дитині теплу воду потрібної температури.

Ваша дитина напевно захоче подивитися телевізор - переконайтеся, що він знаходиться в справному стані, а проводка не закоротит у вашу відсутність, і ваша дитина не полізе подивитися, що там таке сталося. До речі кажучи, про проводці і електриці в цілому - перш ніж залишати дитину одну, ви повинні переконатися в тому, що можливість короткого замикання виключена начисто. Крім того, ніколи не залишайте працюючу побутову техніку, наприклад, пральну машинку або хлібопічку.

Крім того, дуже небажано без гострої необхідності залишати дитину вдома одного у вечірній час, коли на вулиці темно. На жаль, відключення електрики в темний час доби у містах явище досить поширене. І практичний будь-яка дитина, що знаходиться вдома у цей момент один, може дуже сильно злякатися. Адже навіть дорослій людині може в перші секунди стати не по собі.

Проте якщо у вас є справді вагомі причини для того, щоб залишити дитину вдома одного, а не просто похід в гості, обов'язково передбачте цю можливість. Забезпечте дитині можливість альтернативного джерела освітлення. Однак, само собою зрозуміло, це має бути не свічка, а ліхтарик. Придбайте в магазині простий у користуванні, однак потужний ліхтарик і регулярно перевіряйте його працездатність.

Проте будьте готові до того, що в подібній ситуації, прийшовши додому, ви виявите своєї дитини десь під ковдрою, та порядком переляканим. І немає ніякої гарантії, що після подібного вам доведеться відвідувати дитячого психолога, щоб впоратися з дитячими страхами. Тому все ж таки постарайтеся не залишати дитину одну у вечірній і нічний час, навіть сплячим - адже він може прокинутися.

• Спляча дитина
До речі кажучи, навіть у тому випадку, якщо дитина залишається одна вдома без будь - яких проблем, все одно ні в якому разі не варто йти з дому в той час, коли дитина спить, навіть у тому випадку, якщо перед сном ви його попередили про свій відхід. Дитина спросоння може забути про це і злякатися, не виявивши в будинку нікого з дорослих людей.

• Заняття для дитини
Ні в якому разі не варто залишати дитину вдома одного, не придумавши йому по - справжньому цікаве заняття. Ви можете купити малюкові диск з мультфільмом або кіно, який він давно хотів, або нові розмальовки з олівцями, або пазли. Головне, щоб дитині було чим зайнятися у відсутності дорослих. Адже якщо дитині буде нудно, він може почати шукати, чим себе зайняти. І немає ніякої гарантії того, то він знайде відповідне, а не набезобразничает або, що ще гірше, нашкодить собі.

• Телефонні і дверні дзвінки
Особливу увагу необхідно приділити телефонним дзвінкам. Дитячі психологи дуже рекомендують батькам перед відходом відключати домашній телефон, а дитині придбати мобільний. Пояснюють вони свій рада просто - небажано, щоб дитина підходив до домашнього телефону, коли він один вдома. А на мобільний ж йому можете зателефонувати тільки ви. Якщо такої можливості немає, навчіть дитину того, щоб він ніколи не повідомляв по телефону, що він удома один. Набагато розумніше буде, якщо він відповість, що мама зараз зайнята і передзвонить трохи пізніше.

І самі не забувайте якомога частіше телефонувати дитині. Перший час намагайтеся дзвонити малюкові при кожній можливості, але не менше чотирьох разів на годину. Розповідайте дитині про те, що ви робите на даний момент, скажіть, що дуже сумуєте і постараєтеся потрапити додому якомога швидше.

Строго суворо забороніть дитині не тільки відкривати двері, але і взагалі підходити до неї. Розкажіть йому про те, що у всіх без винятку членів сім'ї є ключі. І пам'ятайте найголовніше - якщо дитина боїться залишатися один вдома, значить він ще не готовий до цього.

Консультація для вихователів

Тема: «Безпека життєдіяльності – важливий аспект

навчально-виховного процесу в ДНЗ»

План.

1.     Основне завдання сучасної освітньої системи.

2.     Актуальність проблеми охорони життя та здоров’я дошкільників.

3.     Напрямки організації навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників .

4.     Методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят.

Використана література:

1.     Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 2012

2.     Бойченко Т.Є. «Бережи себе малюк»/Навчально-методичний посібник для дошкільних навчальних закладів. - К Генеза, 2009.-144с.

3.     Левченко Т.Г. «Валеологія щодня» , Х.: видавнича група «Основа», 2010

4.     Яковенко Л.В. Абетка безпеки дошкільників. Методичні матеріали для розробки занять/  Х: Вид-во «Ранок» 2009, -208с.

         Керуючись документами, що регламентують діяльність ДНЗ (Закони України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», Конвенція ООН «Про права дитини»),  треба зазначити: провідним завданням сучасної системи освіти є виховання дитини в дусі відповідного ставлення до власного здоров’я, безпеки життя, здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальності та суспільної цінності.

         Охорона життя дитини є пріоритетним завданням системи дошкільної освіти, реалізація якого сприяє збереженню та зміцненню здоров’я малюків, дає поштовх до його формування та відновлення. Саме у цьому віці у дитини формуються основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.

         Безпека життєдіяльності дитини – це формування у неї свідомого ставлення до збереження особистого життя здоров’я шляхом надання теоретичних знань, практичних умінь, вправляння у практичних ситуаціях.

Отже, освітній процес у ДНЗ повинен бути зорієнтований на формування безпечної поведінки дошкільнят у дозвіллі, серед людей, предметів природи, що на сучасному етапі є дуже актуальним.

         Актуальність проблеми полягає у тому, що згідно з дослідженнями психолого-педагогічної науки пізнання дитиною навколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Малюк тягнеться до предметів, речей, що оточують його, але в цьому може приховуватися небезпека для його здоров’я і навіть життя. Зважаючи на те, що з кожним роком збільшується кількість травмованих дітей унаслідок несформованих навичок користування предметами, речами, поведінки з незнайомими людьми, у природному довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба у системній роботі з дошкільнятами, щоб виробити в їхній свідомості стереотипи щодо безпеки у життєвому середовищі.

         Одним із пріоритетних завдань є збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я вихованців. Шляхи реалізації цього завдання  повинні обиратися у системі та послідовно, відповідно до отриманих раніше результатів роботи у русі формування у дошкільників основ безпеки життєдіяльності (ОБЖД), шляхом формування свідомого ставлення до збереження власного життя та здоров’я; шляхом вправляння у практичних ситуаціях. Головним документом, яким керується  педагогічний колектив, є Закон України «Про дошкільну освіту», де зазначено:

    Дошкільний навчальний заклад:

·        створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей;

·        формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки».

Причини травм, що трапляються серед дітей, настільки різноманітні, що протидіяти їх виникненню складніше, ніж інфекційним хворобам. Тому після першого етапу роботи стало зрозуміло, що основна увага у профілактиці безпеки життєдіяльності дитини має спрямовуватися на виховну роботу, під час якої діти здобувають спеціальні знання, передають життєвий досвід. Ця робота має проводитись спільними зусиллями педагогів, медичного персоналу та батьків. Діти мають опанувати певні знання, уміння, навички, сформовані переконання, що потрібні кожній людині для збереження життя та здоров’я, а також мають бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях.

         В організації навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити три основні напрямки:

·        така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил; дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;

·        максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;

·        слід врахувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими (розповіді, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек).

Відкритим залишається питання, чи доцільно говорити з дітьми дошкільного віку про можливі трагічні наслідки нещасних випадків, про смерть однолітків. Однозначного ставлення до цієї думки ні серед педагогів, ні серед батьків немає. Вирішувати це слід в кожному конкретному випадку, враховуючи рівень дітей, їх індивідуальні особливості, можливості дорослих. Необхідно пам'ятати, навчаючи дітей безпечній поведінці, важливо не залякати їх, не зламати їхньої природньої допитливості та зацікавленості оточуючим світом. Головне правило для вихователів та батьків – не лякати дітей можливою небезпекою, а виховувати розумну обережність.

Перевагу в освітньо-виховному процесі  надавати цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.

Більше уваги  потрібно приділяти організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.

         Щоб здійснювати плідну роботу з дітьми, потрібно систематично проводити роботу з педагогічним колективом та батьками, перед якими стоять три найважливіші завдання:

1. Створити безпечні умови для життєдіяльності дитини;

2. Сформувати в дитини уміння передбачати наслідки своїх вчинків;

3. Виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення небезпечної ситуації.

Перш ніж чомусь навчати дошкільників, педагоги повинні самі отримати чіткі знання та оволодіти навичками щодо зазначеного питання. Але головне – донести до свідомості дітей розуміння про цінність, неповторність кожної людини, викликати у них бажання опікуватися власним здоров'ям, бути обачним та цінувати особисту безпеку й життя. Але навчаючи, вихователь перш за все має здійснювати педагогічно-виховну роботу, керуючись наступними захисними принципами:

·        перебування дітей у полі зору дорослих та підтримання контакту з ними – запорука особистої безпеки кожного вихованця;

·        формування у дітей уявлень про існуючу в навколишньому середовищі небезпеку (зокрема, від незнайомців) – основний метод захисту дітей;

·        вироблення і доведення до автоматизму у дітей звички зачиняти двері – засіб особистого захисту вихованців і захисту їхнього житла від злодіїв;

·        виховання і дітей розсудливості та обережності при виборі місць для ігор – запобігання випадкам дитячого травматизму.

Методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят

Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має проводитися з урахуванням таких головних чинників:

·        Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм і правил поведінки. Їх необхідно також навчати обачності, уміння орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.

·        Максимальний ефект досягається, якщо навчально – виховна робота ведеться одночасно за трьома напрямками: дитячий садок – діти – батьки.

·        Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої шокової терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог.

·        Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, що спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, формується в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить у собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.

Корисні посилання:

НАКАЗ від 12.01.2021 №6