Консультпункт
КОНСУЛЬТАЦІЯ 1
Інтегровані заняття – як засіб розвитку дошкільника
Розвиток цілісної, життєво компетентної особистості – головне завдання, яке ставить перед сучасною дошкільною освітою нова Програма. І його реалізація потребує пошуку нових, удосконалених форм методів і принципів роботи.Інтеграційний підхід до освітнього процесу давно довів свою ефективність у зарубіжній педагогічній практиці і тепер стрімко поширюється і на українській освітній ниві. Проте, на жаль, на завжди ми правильно його розуміємо, вважаючи за інтеграцію будь-яке поєднання інформації з різних галузей знань.
Реформування змісту дошкільної освіти передбачає впровадження у педагогічну практику інтеграційного підходу, суть якого полягає у цілісності освітнього процесу. Інтеграція – (від лат integratio – відновлювання, поповнення) – це об’єднання взаємопроникнення окремих елементів у єдине ціле. Внаслідок інтеграції змісту дошкільної освітидитина оволодіває не тільки знаннями з окремих галузей, скільки цілісними знаннями про життя, світ, у якому вона живе, природу, людей, саму себе.
Саме інтегрована освіта здатна сформувати у сучасного дошкільника дитячий світогляд як систему поглядів на довкілля та власне “Я”, сприяти утворенню в його свідомості цілісної картини світу, становленню дитини як активного суб’єкта життєдіяльності, компетентної особистості.
Ідея інтеграції змісту дошкільної освіти у сферах життєдіяльності дитини зумовлена концептуальними положеннями Базового компонента дошкільної освіти в України. Проілюструємо реалізацію інтеграційного підходу, взявши для прикладу логіко-математичний аспект Базової програми розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі”. Логіко0математичні завдання в ній не виділені окремо, а подані всерединиі кожної сфери життєдіяльності: “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я сам”. Такий підхід не означає применшення ролі цього напрямку особистісного розвитку дошкільника, а навпаки, сприяє легшому та швидшому засвоєнню знань, розширенню уявлень та формуванню цілісного світосприйняття.
Застосування принципу інтеграції значно розширює можливості педагогічного впливу: стимулюється аналітико-синтетична діяльність дітей, розвивається потреба в системному підході до об’єкта пізнання, формуються уміння аналізувати, порівнювати предмети, об’єкти довкілля, що забезпечує цілісне сприйняття світу. Та це відбувається лише за певних умов.
Педагогічні умови реалізації принципу інтеграції
• Урізноманітнення форм пізнавальної діяльності: дослідження, трансформування, експериментування та моделювання різних за величиною, кількістю та просторовим розміщенням об’єктів.
• Доцільне поєднання матеріалу з різних змістових ліній та використання його у процесі життєдіяльності.
• Співпраця, співтворчість дітей та вихователів, надання дітям права вибору та можливості самостійно знаходити шляхи розв’язання завдань або проблемних ситуацій.
КОНСУЛЬТАЦІЯ 2
Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає мак-симальну реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси. На жаль, виховання і навчання орієнтоване не на формування в неї механізму саморозвитку, а на те, щоб виховати особу, яка б у своїй діяльності та поведінці відтворювала соціально задані зразки. Дошкільний заклад ніби бере на себе обов'язок передати суспільству істоту, здатну функціонувати у заданих дорослими умовах. А це аж ніяк не сприяє розвитку творчості дошкільника, його вміння самоорганізовуватися, приймати елементарні рішення, проявляти вигадку й фантазію, висловлювати власні судження, довіряти власним самооцінкам.
Показниками креативності є сформованість у дошкільника :
• чутливість до проблем, готовність їх розв'язувати влас¬ними силами; відкритість новим ідеям, інтерес до не¬відомого;
• схильність руйнувати чи змінювати стереотипи, від¬мовлятися від шаблонів, відходити від зразків; спро¬можність виходити за рамки заданої іншими ситуації;
• швидкість аналогій, протиставлень, асоціацій;
• загострене сприйняття неточностей, недоліків, відхи¬лень, незвичності, складності;
• уміння підійти до проблеми з різних точок зору;
• уміння вносити щось нове, видавати оригінальні ідеї, розв'язувати нові завдання, досягати незвичних ре¬зультатів;
• пошуково перетворювальне ставлення до дійсності;
висока пізнавальна активність; допитливість;
• уміння швидко переходити від одного способу розв'язання до іншого; переключатися; переконстру¬йовувати елементи в нових комбінаціях (комбінаторні властивості);
• дотепність, почуття гумору, інтерес до парадоксів;
• сміливість та незалежність суджень; здатність до по¬становки власної мети;
• об'єктивність суджень, неупередженість оцінок;
• самокритичність, здатність посміятися із себе;
» використання різних форм доказів;
• уміння помічати зв'язки між ознаками, формально між собою не пов'язаними;
• здатність сприймати об'єкти комплексно, цілісно, ви¬діляти в них головне, істотне, відкривати потенційне;
• розвинена уява, метафоричність (створення фантасти¬чних ідей);
• уміння дивуватися;
• здатність прогнозувати, передбачати, висувати гіпоте¬зи, робити припущення;
• орієнтація на високі стандарти якості, ідеальні еталони.
Якщо діяльність дошкільника характеризується більшіс¬тю з означених особливостей, це означає, що його можна вважати креативом, практично та інтелектуально продуктив¬ною особистістю.
Педагог має усвідомлювати: розвиток у вихованців креативних здібностей — важлива мета навчально-виховного процесу. Креативними мають бути як процес діяльності, так і її результат, як процес виховання, так і навчання старших дошкільників.
Основні етапи творчого процесу:
• Виникнення в дитини відчуття неясності чогось (поява проблеми).
• Виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе.
• Виділення значущих для успішного розв'язання проблеми елементів, диференціація головного і дру¬горядного.
• Усвідомлення проблеми.
• Формулювання гіпотези.
• Пошук і знаходження розв'язку.
Якщо батьки прагнуть виховати креативність (здатність дитини до творчості), в цьому їм допоможуть:
• нерегламентоване середовище,
• демократичні відносини,
• можливість наслідувати творчу особистість.
Поради батькам:
Виховуючи в дошкільнят здатність до креативності:
• уникайте чіткого формулювання проблеми, творчого завдання;
• не обговорюйте саме творче завдання, а аналізуйте де¬які загальні моменти, які вводять у проблему, уточ¬нюють її зміст;
• пропонуйте дітям не спинятися, коли з'являються ідеї, навіть якщо їм здається, що завдання розв'язане;
• роздрібнюйте на підпроблеми творче завдання, якщо дитині: не вдається розв'язати його цілком;
• пропонуйте дошкільникам вдаватися до аналогій;